ГоловнаАрхiв номерiв2018Том 26, випуск 3 (96)Порівняльний аналіз вираженості психосоціальної дезадаптації й афективної симптоматики у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу
Назва статтi Порівняльний аналіз вираженості психосоціальної дезадаптації й афективної симптоматики у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу
Автори Ісаков Рустам Ісроїлович
З рубрики МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ, ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ ТА НАРКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ СОЦІАЛЬНОГО СТРЕСУ (ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА, ЛІКУВАННЯ)
Рiк 2018 Номер журналу Том 26, випуск 3 (96) Сторінки 20-26
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.895.4+616.891+616.892:616.89-02-058 Індекс ББК -
Анотацiя Мета роботи — дослідити особливості взаємозв’язків вираженості психосоціальної дезадаптації й афективної симптоматики у жінок з депресивними розладами різного ґенезу для визначення в подальшому вузько- специфічних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації цього контингенту пацієнтів. Обстежено 252 жінки, яким був встановлений діагноз депресивного розладу: 94 особи з депресивним розладом психогенного ґенезу (F43.21), 83 жінки з ендогенною депресією (F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5) та 75 па- цієнток з депресивним розладом органічного ґенезу (F06.3). Для ідентифікації та вимірювання вираженості психосоціальної дезадаптації нами була розроблена оригінальна шкала для комплексної оцінки ступеня пси хо соціальної дезадаптації у різних сферах. Особливості прояву афективної симптоматики визначали за даними шкал депресії та тривоги M. Hamilton. Важкість психосоціальної дезадаптації була найменшою при психогенному характері депресії, більш важкою при ендогенному та найважчою — при органічному її ґенезі. Ступінь психосоціальної дезадаптації у хворих на депресивні розлади виявляє очевидні асоціації з важкістю афективної симптоматики. Водночас, такі асоціації не є абсолютними, і для деяких форм депресії та певних сфер психосоціальної дезадаптації не мають статистично значущого характеру. Це свідчить про більш складні механізми психосоціальної дезадаптації при депресивних розладах і про потребу вивчення інших факторів, що можуть мати вплив на стан дезадаптації, крім вираженості афективної симптоматики.
Ключовi слова психосоціальна дезадаптація, депресивні розлади, психогенна депресія, органічна депресія, ендогенна депресія, шкала психосоціальної дезадаптації, афективна симптоматика
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури
1. Волошин П. В., Марута Н. О. Основні напрямки наукових розробок в неврології, психіатрії та наркології в Україні // Український вісник пси хо неврології. 2017. Т. 25, вип. 1 (90). С. 10—18.
2. Марута Н. А., Панько Т. В., Каленская Г. Ю., Федченко В. Ю. Тревожная депрессия (клинико-психопатологическая и патопсихологическая характеристика // Таврический журнал психиатрии. 2014. Т. 18, № 2 (67). С. 5—13.
3. Нециркулярні депресії : монографія / за ред. О. К. Напрєєнка. К.: Софія-А, 2013. 624 с.
4. Маркова М. В. Депрессивные расстройства в сети первичной медицинской помощи: из «диагностических невидимок» — на арену общемедицинской практики // Medix. AntiAging. 2009. № 5 (11). С. 18—22.
5. Чабан О. С., Полшкова С. Г. Невротические и эндогенные депрессии // Нейро News. 2008. № 3 (1). С. 10—16.
6. Михайлов Б. В. Проблема депрессивных расстройств. Гипотеза возникновения // Український вісник пси хо неврології. 2012. T. 20, вип. 4 (73). C. 53—55.
7. Денисенко М. М. Патопсихологические механизмы формирования суицидального поведения у больных экзогенными и эндогенными депрессиями // Медицинская психология. 2010. T. 5. № 3 (19). C. 55—61.
8. Маркова М. В., Кожина А. М., Рахман Л. В. Роль стресових факторів в синдромогенезі терапевтично резистентних депресій // Український вісник пси хо неврології. 2015. Т. 23, вип. 3 (84). С. 163—164.
9. Рахман Л. В. Стан і структура соціального функціонування у пацієнтів із терапевтично-резистентними депресіями // Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. Hamilton, ON. 2015. Issue 5 (11). Р. 110—121.
10. Скрипніков А. М., Герасименко Л. О., Ісаков Р. І. Прогностичне значення визначення типів пси хо соціальної дезадаптації у жінок з невротичними розладами // Світ медицини та біології. 2015. № 2 (50) С. 73—76.
11. Гапонов К. Д. Клініко-психопатологічні та соціальні індикатори вираженості шкідливих наслідків алкогольної залежності в світлі оптимізації її комплексного лікування // Архів психіатрії. 2012. Т. 18, № 2 (69). С. 111—120.
12. Подкорытов В. С., Чайка Ю. Ю. Депрессии. Современная терапия : руководство для врачей. Харьков : Торнадо, 2003. 352 с.