ГоловнаАрхiв номерiв2017Том 25, випуск 2 (91)Клінічний зміст і вираженість депресивних і тривожних феноменів в структурі невротичних тривожно-депресивних розладів різного психоґенезу у жінок (вимушених переселенців та дружин військовослужбовців — учасників АТО)
Назва статтi Клінічний зміст і вираженість депресивних і тривожних феноменів в структурі невротичних тривожно-депресивних розладів різного психоґенезу у жінок (вимушених переселенців та дружин військовослужбовців — учасників АТО)
Автори Шпильовий Ярослав Володимирович
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2017 Номер журналу Том 25, випуск 2 (91) Сторінки 88-91
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.89 Індекс ББК -
Анотацiя Мета роботи — встановлення особливостей структури і вираженості депресії у жінок з невротичними тривожно-депресивними розладами різного психоґенезу для обґрунтування диференціації терапевтичних підходів. За допомогою клініко-психопатологічного та психодіагностичного (шкали Гамільтона НDRS і HARS) методів на базі КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» було обстежено 200 жінок: 150 осіб з тривожно- депресивними розладами невротичного регістру, з них 78 — вимушено переміщені (ВПЖ) та 72 — дружини військово службовців — учасників АТО (ДВС), 25 хворих на ендогенну депресію (ГП-ЕД) та 25 психічно здорових жінок (ГП-З). Як за клінічним змістом, так і за вираженістю тривожно-депресивної симптоматики, жінки групи ВПЖ випереджали ДВС. На нашу думку, можна говорити про наявність в них «комплексу взаємопов’язаних симптомів вимушеного переселення», що призводив до формування особливих психічних станів особистості, які характеризувалися появою в початковому періоді адаптації до змінених умов життєдіяльності комплексу значимих переживань депресивного характеру. Також встановлено, що жінки груп ВПЖ та ДВС мали схильність до «приховування» симптомів тривоги, що виявлялося під час проведення об’єктивної оцінки (p < 0,05). Більші варіативність і вираженість тривожного розладу у ВПЖ зумовлені основним травмуючим чинником — «хвилюванням за власне життя й здоров’я у майбутньому». Хвилювання здебільшого були спрямовані на ситуацію невизначеності та труднощів життєдіяльності у зв’язку із переселенням. Отримані дані були покладені нами в основу під час розроблення комплексної диференційованої системи спеціалізованої медичної допомоги жінкам з невротичними тривожно-депресивними розладами різного психоґенезу.
Ключовi слова невротичні тривожно-депресивні розлади, депресія, тривога, психогенез, жінки
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури
1. Гапонов К. Д. До проблеми патологічного взаємозв’язку посттравматичних стресових розладів та алкогольної залежності // Український вісник психоневрології. 2015. Т. 23, вип. 3 (84). С. 120—121.
2. Юр’єва Н. М. Гендерноспеціфічна дезадаптація соціального функціонування у жінок, хворих на параноїдну шизофренію (аналіз феномена та особливості терапії і психосоціальної реабілітації) // Там само. 2014. Т. 22, вип. 2 (79). С. 139—146.
3. Маркова М. В., Косенко К. А. Психотерапія в комплексному лікуванні жінок, хворих на параноїдну шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії: обґрунтування, загальні підходи, специфічні особливості // Там само. 2014. Т. 22, вип. 3 (80). С. 69—73.
4. Марута Н. А. Восстановление социального функционирования — основная цель терапии депрессии / Н. А. Марута // НейроNews. 2013. № 8 (53). С. 16—20.