ГоловнаАрхiв номерiв2011Том 19, випуск 3 (68)До питання взаємовпливу епілепсії та судинної коморбідної патології
Назва статтi До питання взаємовпливу епілепсії та судинної коморбідної патології
Автори Дубенко Андрій Євгенович
Череватенко Г. Ф.
Васильєва Ольга Олександрівна
Бабкіна Юлія Андріївна
З рубрики СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЙ
Рiк 2011 Номер журналу Том 19, випуск 3 (68) Сторінки 110-114
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 616.853-06:616.839-08 Індекс ББК -
Анотацiя Судинна патологія й епілепсія належать до найбільш поширених нервово-психічних захворювань. В той же час питання взаємовпливу епілепсії і супутньої судинної патології ще не- достатньо вивчені. За новими даними ці два патологічні процеси мають деякі загальні патогенетичні механізми. Виходячи з вищевикладеного, метою нашої дослідницької роботи було уточнення механізмів розвитку епілептизації головного мозку або її посилення у хворих на епілепсію з коморбідною судинною патологією. На підставі вивчення комплексного стану окси- дантної й антиоксидантної систем організму, стану судинної стінки, дослідження церебральної і центральної гемодинаміки та клініко-неврологічних даних були виявлені і проаналізовані особливості перебігу епілепсії у хворих з коморбідною судин- ною патологією і поглиблені знання про механізми впливу коморбідної судинної патології на епілептогенез. Обстежені хворі перебували на стаціонарному лікуванні на клінічній базі наукового відділу ДУ «ІНПН НАМН України» в обласній клінічній психіатричній лікарні № 3 міста Харкова. Був проведений аналіз супутньої соматичної і судинної патології у 108 хворих з симптоматичною епілепсією. Найчастіше (50 %) у досліджуваних хворих на епілепсію (вік 30—60 років) спостерігалася судинна патологія у вигляді стенокардії, кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби, атеросклеротичного ураження церебральних судин, наслідків ішемічного інсульту, переважно в корі головного мозку. Це і зумовило подальший напрям дослідження. Була відібрана частина хворих з симптоматичною епілепсією і коморбідною судинною патологією — 52 особи, і порівняльна група — 48 хворих на епілепсію без супутньої патології. Епілепсія у хворих з коморбідною судинною патологією супроводжувалася переважанням функціонування парасимпатичної ланки вегетативної системи високої міри напруженості, яка корелювала з важкістю і частотою епілептичних нападів. Так само відзначалося розбалансування загальних патогенетичних механізмів «оксидантної» і «антиоксидантної» систем організму, що сприяло швидкому прогресу атеросклеротичного процесу, формуванню епілептичної та дисциркуляторної енцефалопатії і як наслідок цього, підтримки високої судомної готовності головного мозку, розвитку виражених психічних і неврологічних порушень у цих хворих.
Ключовi слова епілепсія, судинна патологія, неврологічні порушення, вегетативне забезпечення діяльності, лікування.
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Бурд, Г. С. Международная классификация эпилепсии и основные направления ее лечения [Текст] / Г. С. Бурд // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — 1995. — № 3. — С. 4—12.
2. Власов, П. Н. Современные аспекты эпилептологии [Текст] / П. Н. Власов // Неврологический журнал. — 2002. — № 5. — С. 59—63.
3. Диагностика, лечение и реабилитация больных эпилеп- сией [Текст] / [П. В. Волошин, В. С. Мерцалов, А. Е. Дубенко, Н. П. Волошина] // Харьковский медицинский журнал. — 1996. — № 3. — С. 5—9.
4. Гусев, Е. И. Эпидемиология и социальные аспекты эпилепсии [Текст] / Е. И. Гусев, А. Б. Гехт // Труды Восточно-Европейской конференции «Эпилепсия и клиническая нейрофизиология». — К., 1999. — С. 8—10. УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ 114 — ТОМ 19, ВИП. 3 (68) — 2011 СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЙ
5. Марута, Н. О. Стан психічного здоров’я населення та психіатричної допомоги в Україні [Текст] / Н. О. Марута // Нейроnews. — 2010, № 5 (24).
6. Міщенко, Т. С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні [Текст] / Т. С. Міщенко // Ж. Судинні захворювання головного мозку. — 2006. — № 1 — С. 3—7.
7. Карлов, В. А. Пароксизмальная активность и нарушение качества вегетативной регуляции в патогенезе пароксизмальных состояний / В. А. Карлов, В. В. Гнездицкий, С. В. Кудрявцева // Нервные болезни « Актуальные вопросы неврологии». —2010, № 2. — С. 2— 6.
8. Вейн, А. М. Заболевания вегетативной нервной системы [Текст] / А. М. Вейн. — М.: Медицина, 1998. — С. 344.
9. Браславский, В. Е. Исследование роли процесса перекисного окисления липидов в молекулярных механизмах эпилептогенеза [Текст] : Автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук / В. Е. Браславский. — М., 1983. — 22 с.
10. Сергиенко, Н. Г. Моноаминергические системы: медиаторно- рецепторные взаимодействия в генезе потенциальной судорожной готовности [Текст] / Н. Г. Сергиенко, В. В. Мясоедов, В. Г. Гопкало // Биологически активные вещества и регуляция функций мозга: Сб. науч. тр. — Харьков, 1993. — С. 3—7.
11. Зенков, Л. Р. Клиническая электроэнцефалография с элементами эпилептологии [Текст] / Л. Р. Зенков // М.: МЕДпресс-информ, 2002. — С. 7—115.
12. Нейко, Э. Г. Ендотеліальна дисфункція та фактори нейро- ушкоджуючої дії в дітей та підлітків, хворих на епілепсію, у процесі лікування [Текст] /Э. Г. Нейко // Международный неврологический журнал. — 2009. — № 6(28). — С. 52—55.
13. Гафуров, Б. Г. Кардиоваскулярные расстройства у больных с различными клиническими формами эпилепсии [Текст] / Б. Г. Гафуров, Н. Д. Абдурахманова, Б. С. Бусаков // Віснік епілептології. — 2009. — № 2 (29—30). — С. 13—17.