Український ВІСНИК ПСИХОНЕВРОЛОГІЇ

DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V31-is2-2023-9

 Вивчено особливості психосоціальної адаптації та якості життя у 167 студентів медичних закладів вищої освіти в умовах воєнного часу. Встановлено, що загалом студентам притаманні помірні, у межах норми, показ- ники адаптації — 13,4 ± 6,5 балів, самоприйняття — 51,2 ± 17,9 балів, прийняття інших — 53,4 ± 19,2 бали, емоційного комфорту — 46,0 ± 15,9 балів, інтернальності — 47,5 ± 18,2 бали, прагнення домінування — 55,9 ± 10,8 балів. Виявлено відносно невисокі показники якості життя, особливо у сферах психологічного (емоційного) благополуч- чя — 5,89 ± 1,88 балів та загального сприйняття життя — 5,55 ± 1,84 бали, та помірні показники у сферах фізичного благополуччя — 6,83 ± 1,55 балів, самообслуговування і незалежності дій — 6,87 ± 1,42 бали, працездатності — 6,19 ± 1,72 бали, міжособистісної взаємодії — 7,50 ± 1,29 балів, соціоемоційної підтримки — 8,43 ± 1,82 бали, громадської підтримки — 7,50 ± 1,44 бали, особистісної реалізації — 7,03 ± 1,51 балів, духовної реалізації — 8,37 ± 1,38 балів, та в інтегральних сферах суб’єктивного благополуччя / задоволеності — 18,28 ± 4,11 балів, виконання соціальних ролей — 27,59 ± 4,71 балів, зовнішніх життєвих умов — 24,29 ± 3,16 балів, та загального показника якості життя — 7,02 ± 1,00 бал. З наростанням ознак дезадаптації погіршуються показники якості життя, причому розбіжності між групою студентів без ознак дезадаптації і групами з різними ступенями дезадаптації є суттєвішими, що свідчить про вирішальне значення у погіршанні ЯЖ наявних окремих проявів дезадаптації, тоді як її виразність має важливе, але менш істотне значення. Показники якості життя пов’язані з показниками соціально-психологічної адаптації значущим прямим кореляційним зв’язком помірної сили. Комплекс заходів з медико-психологічної підтримки студентів медичних закладів ви- щої освіти в умовах воєнного стану повинен включати скринінгову оцінку якості життя та психосоціальної дезадаптації, а також заходи з психопрофілактики, психологічного консультування, психокорекції та психотерапії.

1. Human Rights Watch. World Report 2018. Our annual review of human rights around the globe. URL: https://www. hrw.org/es/world-report/2018 (дата звернення: 19.01.2023).

2. Flores T. E. Colombia: democracy, violence, and the peace- building challenge / T. E. Flores, J. F. Vargas // Conflict, Security and Development. 2018. Vol. 35. P. 581—586. DOI: https://doi. org/10.1177/0738894218787786.

3. The Effects of Armed Conflict on Children / [Kadir A., Shenoda S., Goldhagen J., Pitterman S.; Section on international child health] // Pediatrics. 2018. Vol. 142 (6). P. 2018—2586. DOI: 10.1542/peds.2018-2586.

4. Mike G. Durkheim’s theory of violence // International Social Science Journal. 2010. Vol. 58. P. 41—50. DOI: 10.1111/j.1468- 2451.2009.01687.x.

5. Predicting violent behavior: what can neuroscience add? / Poldrack R. A., Monahan J., Imrey P. B. [et al.] // Trends Cogn. Sci. 2018. Vol. 22. P. 111—123. DOI: 10.1016/j.tics.2017.11.003.

6. Porch D. Demobilization of paramilitaries in Colombia: Transformation or transition? / D. Porch, M. J. Rasmussen // Studies in Conflict & Terrorism. 2008. Vol. 31(6). P. 520—540. DOI: 10.1080/10576100802064841.

7. Thrasher J. Honor and Violence: an account of feuds, duels, and honor killings / J. Thrasher, T. Handfield // Hum. Nat. 2018. Vol. 29. P. 371—389. DOI: 10.1007/s12110-018-9324-4.

8. Social cognitive training improves emotional processing and reduces aggressive attitudes in ex-combatants / Trujillo S., Trujillo N., Lopez J. D. [et al.] // Front. Psychol. 2017. Vol. 8. P. 510. DOI: 10.3389/fpsyg.2017.00510.

9. Cинишина В. М. Реабілітація учасників АТО методами психологічної допомоги // Актуальні проблеми психології. 2016. Т. ХІ, вип. 13. С. 237—246.

10. Military Personnel Who Seek Health and Mental Health Services Outside the Military / Waitzkin H., Cruz M., Shuey B. [et al.] // Mil Med. 2018. Vol. 1. e232-e240. DOI: 10.1093/milmed/ usx051.

11. Семигіна Т. Охорона психічного здоров’я в умо- вах війни / Т. Семигіна, І. Павленко, Є. Овсяннікова. Київ : Наш формат, 2017. 168 с.

12. Полянська В. П. Педагогічно-організаційні аспек- ти дистанційного навчання в медицині / В. П. Полянська, І. М. Звягольська, Т. В. Дерев’янко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стомато- логічної академії. 2021. Т. 21, вип. 1 (73). С. 137—141. URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/16237.

13. Стрільчук Л. М. Дистанційне навчання у медичному закладі вищої освіти: соціальні та статево-вікові характе- ристики / Л. М. Стрільчук, О. М. Радченко, Л. А. Ільницька // Медична освіта. 2022. № 3. С. 94—100. DOI: 10.11603/m.2414- 5998.2022.3.13422.

14. Белов О. О. Психологічні проблеми та основні на- прямки збереження психічного здоров’я здобувачів вищої освіти в умовах дистанційного навчання // Український журнал медицини, біології та спорту. 2023. Т. 8, № 1 (41). С. 100—106. DOI: 10.26693/jmbs08.01.100.

15. Faculty readiness for a digital education model: A self- assessment from health sciences educators / Olivares S.L.O., Lopez M., Martinez R. [et al.] // Aust. J. Technol. 2021. Vol. 37. P. 116—127. DOI: https://doi.org/10.14742/ajet.7105.

16. Осницкий А. К. Определение характеристик социаль- ной адаптации // Психология и школа. 2004. № 1. С. 43—56.

17. Критерий качества жизни в психиатричес кой практи- ке / Марута Н. А., Панько Т. В., Явдак И. А. [и др.]. Харьков : РИФ Арсис, ЛТД, 2004.