ГоловнаАрхiв номерiв2022Том 30, випуск 3 (112)Ситуаційна тривога та особистісна тривожність у іноземних здобувачів медичної освіти на різних етапах навчання
Назва статтi Ситуаційна тривога та особистісна тривожність у іноземних здобувачів медичної освіти на різних етапах навчання
Автори Юр’єва Людмила Миколаївна
Шустерман Тамара Йосипівна
Подольська Людмила Володимирівна
З рубрики ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ НЕВРОЛОГІЧНИХ, ПСИХІЧНИХ ТА НАРКОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ
Рiк 2022 Номер журналу Том 30, випуск 3 (112) Сторінки 127-132
Тип статті Наукова стаття Індекс УДК 61:378.046-054.6:616.89-008:159.938.3 Індекс ББК -
Анотацiя DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V30-is3-2022-95

 Цю статтю присвячено виявленню особливостей ситуативної тривоги та особистісної тривож- ності у іноземних здобувачів медичної освіти на різних етапах навчання. Обстежено 154 іноземних здобувача Дніпровського державного медичного університету, які залежно від етапу навчання були поділені на дві групи: іноземні слухачі підготовчого відділення (група 1) та іноземні здобу- вачі 1—2 курсу (група 2). У роботі використовували методику напівструктурованого клінічного інтерв’ю зі спеціально розробленою нами анкетою та «Інтегративний тест тривожності» (ІТТ) за Бізюк А. П та співавт. Встановлено, що найпоширенішим діагнозом у досліджених групи 1 був Z73.2 «Недостатність відпочинку та розслаблення» (36 %), тоді як у групі 2 — F43.22 «Розлади адаптації, змішана тривожно-депресивна реакція» (30 %) та R53 «Недомагання та втома» (30 %), тобто при переході на наступний етап навчання спостерігалась тенденція до поступового по- глиблен ня психопатологічного процесу у бік порушень адаптації. Аналіз даних ІТТ підтвердив отримані результати. Зокрема, найвищий рівень тривоги спостерігався у здобувачів групи 2, водночас у групі 1 частіше переважала її фізіологічна форма, а у групі 2 — патологічна. Детальне вивчення складників шкали ситуативної тривоги показало, що досліджувані групи 1 у 1,7 раза частіше відчували низьку соціальну захищеність, тоді як досліджувані групи 2 — у 3,9 раза частіше мали астенічний компонент тривоги. Оцінка загального показника особистісної тривоги не показала достовірної різниці за всіма його рівнями. Лише за астенічним складником у здо- бувачів групи 2 були відзначені у 3,2 раза вищі показники, ніж у групі 1. Отримані результати наголошують на потребі подальшої розробки диференційованих заходів корекції та превенції психопатологічних порушень, завдяки зниженню рівня ситуативної тривоги та особистісної тривожності у іноземних здобувачів медичної освіти на різних етапах навчання.
Ключовi слова іноземні здобувачі, ситуативна тривога, особистісна тривожність, розлади адаптації, психометрія
Доступ до повної статтi pdf Скачати
Перелiк
використаної
лiтератури		 1. Уровень депрессии и тревоги среди студентов, обучаю- щихся в медицинском университете Украины / [Гусакова И. В., Омельченко О. Д., Николаенко О. А., Богомаз О. В.] // Juvenis scientia. 2017. № 2. С. 13—15. URL: https://cyberleninka.ru/ article/n/uroven-depressii-itrevogi-sredi-studentov-obuchay- uschihsya-vmeditsinskom-universitete-ukrainy. 2. Герасимова О. Ю. Тревожные расстройства у студентов медицинского университета / О. Ю. Герасимова, Л. Н. Сем- ченко // Психология. Психофизиология. 2020. Т. 13, № 4. С. 30—38. 3. Соціально-cтpecoвi розлади (клініка, діагностика, про- філактика) / колективна монографія за ред. проф. П. В. Воло- шина, проф. Н. О. Марути. Харків : Строков Д. В., 2016. 335 с. 4. Кочергина К. Н. Анализ уровня личностной и ситуа- тивной тревожности у студентов медицинского универси- тета / К. Н. Кочергина, Р. А. Кочергина // Международный студенческий научный вестник. 2017. № 6. URL: https://www. eduherald.ru/ru/article/view?id=17877. 5. Юрценюк О. С. Особливості непсихотичних психічних розладів у студентів залежно від спеціальності навчання // Український вісник психоневрології. 2021. Т. 28, вип. 2 (103). С. 52—54. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V29- is2-2021-9. 6. Positive mental health and adjustment following life- stressors among young adults / Inga Truskauskaite-Kuneviciene, Evaldas Kazlauskas, Ruta Ostreikaite-Jurevice [et al.] // Current Psychology. 2020. DOI: https://doi.org/10.1007/s12144-020- 00714-3. 7. Who is a tired student? Fatigue and its predictors from a gender perspective / Agata Zdun-Ryżewska, Natalia Nadrowska, Krzysztof Basiński [et al.] // Journal of University Teaching & Learning Practice. 2021. Vol. 18(6). P. 139—154. DOI: https:// doi.org/10.53761/1.18.6.10. 8. Состояние тревожности и мотивация к учебной дея- тельности иностранных и российских студентов в меди- цинском вузе / І. В. Старикова [и др.] // Научное обозрение. Педагогичес кие науки. 2018. № 3. С. 58—61. 9. Clinical validity and intrarater and test-retest reliability of the Structured Clinical Interview for DSM‐5 — Clinician Version (SCID‐5‐CV) / Flávia L. Osório, Sonia Regina Loureiro, Jaime Eduardo C. Hallak [et al.] // Psychiatry and Clinical Neurosciences. 2019. Vol. 73, no. 12. P. 754—760. DOI: https:// doi.org/10.1111/pcn.12931. 10. Бизюк А. П. Применение интегративного теста тре- вожности (ИТТ) / А. П. Бизюк. СПб. : Санкт-Петербургский научно-исследовательский психоневрологический институт им. В. М. Бехтерева, 2005. 22 с.